1 квартал 2011 р.
29.03.2011 Нова стаття з історії культури
Продовжуємо публікацію статті «Межигірський монастир». Сьогодні – розділ «19 ст.».
Відбудований після ще однієї – п”ятої – пожежі 1810 року (освячений 1820 року), монастир був невдовзі знову закритий. Але щастя не відвернулось остаточно від козацької обителі. Ще 1796 року тут було знайдено фарфорову й фаянсову глину.
25.03.2011 Новий розділ спогадів
Продовжуємо публікацію спогадів С.І.Білоконя «На зламах епохи». Сьогодні – розділ «18 років поза наукою».
Коли я закінчив історичний факультет, до офіційної історичної науки мене вирішили не пустити, і я пішов іншою дорогою. Аутсайдером я лишався до вересня 1989-го, – виходить, цілих 18 років.
21.03.2011 Нова стаття з історії культури
Продовжуємо публікацію статті «Межигірський монастир». Сьогодні – розділ «Запорізька межигірська книгозбірня».
Книги Межигірської книгозбірні зберігалися в будинку колишньої Військової Реальної Школи в Катеринодарі, і на початку революції майже ніхто не знав, що в книгозбірні цієї школи існує такий культурний цінний скарб.
15.03.2011 Новий розділ спогадів
Продовжуємо публікацію спогадів С.І.Білоконя «На зламах епохи». Сьогодні – розділ «Навчання в університеті».
З ненаписаною, отож незахищеною дисертацією, нереалізованою за тих умов книжкою – вся держава, здавалось, була проти мене, й це розтяглось на багато років – я заходився розробляти середовище, Нарбутів контекст.
11.03.2011 Нова стаття з історії культури
Продовжуємо публікацію статті «Межигірський монастир». Сьогодні – розділ «16 – 18 ст.».
Великими комплексами сховищ були в старі часи монастирі. За большевиків їх нищили. Історія козацького Межигірського Спасо-Преображенського монастиря складалася драматично протягом всієї його історії.
9.03.2011 Новий розділ спогадів
Продовжуємо публікацію спогадів С.І.Білоконя «На зламах епохи». Сьогодні – розділ «Початок моєї збірки».
Основу моєї збірки щедрою рукою заклала Алла Горська, яка подарувала мені, крім “Тріоді пісної”, окрему відбитку “Вишневецкого замка” з дарчим написом Владислава Лукомського самому Нарбутові.
7.03.2011 Нова стаття з історії культури
Публікуємо статтю «Соціальна революція в СРСР і пам’ятки Золотоверхого Києва».
Історію масового терору в СРСР і нищення рухомих і нерухомих пам”яток культури не можна розглядати відокремлено.
5.03.2011 Новий розділ спогадів
Продовжуємо публікацію спогадів С.І.Білоконя «На зламах епохи». Сьогодні – розділ «Стефан Таранушенко».
Вихованець імператорського Харківського університету, учень Федора Шміта, у 1923-33 роках Таранушенко очолював харківський (столичний, як на той час) Музей українського мистецтва. Перебував у Сибіру, на БАМ”і.
3.03.2011 Нова стаття з історії культури
Публікуємо статтю «1930-ті роки: руйнування старого Києва».
На початку 1930-х років харківські можновладці прийняли рішення перенести столицю УСРР до Києва з перетворенням його на один із центрів соціалістичної утопії. Передбачалося зруйнування тисячолітнього Золотоверхого Києва.
1.03.2011 Новий розділ спогадів
Продовжуємо публікацію спогадів С.І.Білоконя «На зламах епохи». Сьогодні – розділ «Початок кар’єри. Студії над Г.Нарбутом».
В усіх гуртках, до яких я потрапляв, я завжди був наймолодший. І коли я побачив, що моє середовище здебільшого вимерло, я відчув себе раптом стародавнім, як динозавр.
27.02.2011 Нові біографічні матеріали
Опубліковано відгук С.І.Білоконя на автореферат дисертації І.С.Позднякової.
Говорячи про праці істориків СРСР першого історіографічного періоду, авторка користується американським способом «політкоректного» формулювання своєї думки, називаючи їх «заідеологізованими» й «упередженими».
25.02.2011 Нова стаття з історії культури
Публікуємо статтю «Альбоми Кам’янець-Подільської профшколи».
Гаґенмейстер, природно, не міг знати ні звичаїв, ні побуту, ні народного мистецтва Поділля. Але вишуканий смак мистця привернув до України його душу, потужний потенціал подільського народного мистецтва так його вразив, що Гаґенмейстер присвятив йому всю решту свого життя.
21.02.2011 Новий розділ спогадів
Продовжуємо публікацію спогадів С.І.Білоконя «На зламах епохи». Сьогодні – розділ «Історія мого безробіття».
Я прошу Центральний Комітет партії відновити покривджену справедливість. Я хочу працювати там, де можу принести користь батьківщині відповідно до свого фаху та кваліфікації.
19.02.2011 Нові біографічні матеріали
Опубліковано лист С.І.Білоконя до Президента України Л.Д.Кучми (2000 р.)
Насправді слідчі справи складають досі єдину категорію розсекреченого в Україні для посполитих дослідників діловодства ЧК-ҐПУ-НКВД. Більше того, розсекречено далеко не всі слідчі справи, а роботу в архівах обставлено масою труднощів.
17.02.2011 Нова стаття з історії культури
Продовжуємо публікацію статті «Втрати української культурної спадщини під час голоду 1922 року». Сьогодні – розділ «Доля захисників культури».
Мистецтвознавця та археолога Миколу Омеляновича Макаренка ув”язнено у грудні 1924 року, 26 квітня 1934 року, втретє 24 квітня 1936 в Уфі, востаннє 15 грудня 1937 у Томську, розстріляно в Новосибірську 4 січня 1938 року.
15.02.2011 Новий розділ спогадів
Продовжуємо публікацію спогадів С.І.Білоконя «На зламах епохи». Сьогодні – розділ «Руйнування Києво-Печерської лаври».
Усім очевидно, що Валентин Маланчук і Петро Тронько – люди зовсім різні. Партійний квиток не покриває різниць між ними: у них була різна ментальність, і час сказати відверто – різна ідеологія.
13.02.2011 Нові біографічні матеріали
Опубліковано інтерв'ю С.І.Білоконя «Здається, українці досі не зрозуміли, що з ними зробил».
Вийшла друком монографія провідного наукового співрообітника Інституту історії України НАН України Сергія Білоконя «Масовий терор як засіб державного управління в СРСР, 1917-41 рр.» Друкуємо запис розмови з її автором.
11.02.2011 Нова стаття з історії культури
Продовжуємо публікацію статті «Втрати української культурної спадщини під час голоду 1922 року». Сьогодні – розділ «4 документи з 1922 року».
Завтра по уговору с митрополитами обоих (sic) церквей произвожу совместно с Михайликом официальное из”ятие, по окончании ея (sic) все погружу в банковский вагон и перевезу в Харьков.
9.02.2011 Новий розділ спогадів
Продовжуємо публікацію спогадів С.І.Білоконя «На зламах епохи». Сьогодні – розділ «Пожежі Київської публічної бібліотеки АН УРСР 1964 та 1968 років».
Підпалено передусім відділ „Україніка”, всього згоріло близько 500 тисяч томів. Багато чого пощастило відновити (так запевняв Візир) через велику екземплярність.
7.02.2011 Нові біографічні матеріали
Опубліковано інтерв'ю С.І.Білоконя «Бачити відблиски історії в краплині запротокольованого факту».
Читачам “Вісника Книжкової палати” добре відоме прізвище Сергія Білоконя. Адже він постійний автор нашого журналу.
5.02.2011 Нова стаття з історії культури
Продовжуємо публікацію статті «Втрати української культурної спадщини під час голоду 1922 року». Сьогодні – розділ «Документація грабіжників».
Уже сьогодні зрозуміло, що грабування української культурної спадщини виходить далеко за рамки однієї окремо взятої розвідки і являє собою окремий напрямок дослідження.
3.02.2011 Новий розділ спогадів
Продовжуємо публікацію спогадів С.І.Білоконя «На зламах епохи». Сьогодні – розділ «Іван Світличний».
Іван Світличний для мене – абсолютний камертон громадської позиції. Він здобув лідерство не ліктями, а талантом. Таке могло статися, природно, лише на самісінькім початку руху.
1.02.2011 Нові біографічні матеріали
Опубліковано стенограму захисту докторської дисертації С.І.Білоконя.
Захист дисертації Білоконя Сергія Івановича «Масовий терор як засіб державного управління в СРСР, 1917-1941 рр. (Джерелознавче дослідження)», поданої на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.06 – Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни.
29.01.2011 Нова стаття з історії культури
Продовжуємо публікацію статті «Втрати української культурної спадщини під час голоду 1922 року». Сьогодні – розділ «Більшовицькі грабунки 1917 – 1921 років».
Наприклад, як повідомлялося, під час муравйовщини на Харківщині було пограбовано майно й коштовності Лаунія на 4 мільйони карбованців. Участь у цьому брали Євґенія Бош із своїм секретарем Ґородецьким.
27.01.2011 Новий розділ спогадів
Продовжуємо публікацію спогадів С.І.Білоконя «На зламах епохи». Сьогодні – розділ «Загибель Алли Горської».
3 грудня 1970 року прокурор Васильківського району Яцівський написав постанову. Він встановив, що другого грудня увечері в будинку Івана Зарецького, Вікторового батька, «обнаружен труп жительницы города Киева Аллы Александровны Горской с признаками насильственной смерти».
25.01.2011 Нові біографічні матеріали
Опубліковано автореферат докторської дисертації С.І.Білоконя.
Масовий терор як засіб державного управління в СРСР (1917-1941 рр.): Джерелознавче дослідження. 07.00.06 – Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.
23.01.2011 Нова стаття з історії культури
Починаємо публікацію статті «Втрати української культурної спадщини під час голоду 1922 року». Сьогодні – розділ «Історіографія».
Говорячи про вилучення церковних цінностей, треба почати із джерел і літератури про голод 1921-22 років. Протягом кількох десятиріч історіографія голоду розвивалась, природно, лише на еміґрації.
21.01.2011 Новий розділ спогадів
Продовжуємо публікацію спогадів С.І.Білоконя «На зламах епохи». Сьогодні – розділ «Алла Горська».
Висока, могутня блондинка. Усміхнені щирі очі з-під снопа розкішного золотого волосся. Алла жила серед нас, але відчувалося, що вона належала до інакшої породи людей, до породи титанічної, була гребенем розбурханої української стихії. Аллу було неможливо перепинити.
19.01.2011 Нові біографічні матеріали
Опублікована стаття І.Белебехи «Про одного історика» – відповідь на погромну рецензію Ю.Шаповала.
Так хто ж такий Сергій Іванович Білокінь? Джерелознавець? Так. Історик? Так. Філолог? Так. Мистецтвознавець? Так. Письменник? Так.
17.01.2011 Нова стаття з історії культури
Закінчуємо публікацію статті «Сторінками загиблого «Діаріуша». Сьогодні – «Нарбут як педагог».
Добрий психолог, Нарбут подбав про те, що зветься тепер виробничою естетикою. Він вважав, що графік може працювати лише за відповідної обстави приміщення.
15.01.2011 Нова біографічна стаття
Продовжуємо публікувати статтю «Поліна Кульженко». Сьогодні – розділ «Брехня про її посібницто гітлерівцям».
Розгнузданим тоном відомчого фейлетоніста тут було докладно розказано, що от, мовляв, у місті Костромі живе Поліна Кульженко. Під час війни вона співробітничала з німцями.
13.01.2011 Новий розділ спогадів
Продовжуємо публікацію спогадів С.І.Білоконя «На зламах епохи». Сьогодні – розділ «Сан Санич Петровський».
Знаючи мої інтереси, Ол.Петровський дарував мені непотрібні йому просвітянські брошури – Грінченка й Софії Русової, курси всесвітньої історії Грушевського.
11.01.2011 Нові біографічні матеріали
Опублікована стаття Ю.Шаповала «Особливості «національного орієнтування» – погромна рецензія на книгу С.Білоконя «Масовий терор як засіб державного управління в СРСР».
Однак документи свідчать, що опір комуністичному режимові в Україні тривав увесь час, поки той режим існував. Українці не були безмовними жертвами, і надзвичайно важливо звернути увагу на дослідження руху опору більшовизмові.
9.01.2011 Нова стаття з історії культури
Продовжуємо публікацію статті «Сторінками загиблого «Діаріуша». Сьогодні – «Діаріуш Лупи Грабуздова».
«Своєрідним інтимним доповненням офіційної сторони життя редакційного гурту», – так принаймні вважав Павло Балицький, – став «Діаріуш» і його головний герой Лупа Грабуздов.
7.01.2011 Нова біографічна стаття
Продовжуємо публікувати статтю «Поліна Кульженко». Сьогодні – розділ «В ув’язненні. В Костромі».
3 грудня 1946 військовий трибунал військ МВД Київської області (без участі звинувачення і оборони) ухвалив вирок – десять років ИТЛ з позбавленням прав на п’ять років та конфіскацією майна.
5.01.2011 Новий розділ спогадів
Продовжуємо публікацію спогадів С.І.Білоконя «На зламах епохи». Сьогодні – розділ «Кость Зеров».
В Інституті не було іншої людини, хто краще за Костя Костьовича знав природу степової України, особливо берегів Дніпра, де провадилися його дослідження.
3.01.2011 Нові біографічні матеріали
Закінчуємо публікацію статті О.С.Рубльова «Зрілість ученого», написаної до 60-рччя С.Білоконя. Сьогодні – п'ятий розділ: «В Інституті історії».
Відповідаючи на виклики часу, зокрема на виразно артикульоване С. Білоконем у відомій статті питання «Чи маємо ми історичну науку?», 1990 р. в Інституті розпочалося дослідження таких піонерських для вітчизняної історіографії тем…