Початкова сторінка

Сергій Білокінь (Київ)

Персональний сайт історика України

?

Резюме

Сергій Білокінь

After the Second World War and the death of Stalin a protest wave of young generation has raised in Ukraine. Leaders of the Creative Youth Club (CYC) were pointing on discrepancy between declared in the USSR ideals and the reality. They were longing for spirituality, truth and national cultural identity. In practice, for creative youth it meant producing real art instead of stiff’s trash. They were hoping to have a centre and to act, but on the other hand the regime was trying to find a way to dominate them and keep under control. The authorities supposed that the Creative Youth Club will be something like youth Komsomol organisations. The Club hasn’t been registered anywhere. There were no action plans or reports. Neither members’ tickets nor credentials existed. Very typical for the new organisation was total lack of accounting. There were no membership fees. Members of the Club where the best, remarkable poets, writers, literature critics, cinema activists, philosophers, composers, etc. Though it would have been a mistake to consider that there were only humanists among the Club’s members. In fact, there were also mathematicians, doctors, physicists, biologists. This is a large epoque and a whole generation. In the history of postwar Ukraine the Creative Youth Club was a key and crucial phenomenon. It had united all talanted, dare to say the most talanted part of postwar student generation from Naddniprianshchyna. It has also imposed succession of generations. Dynamic activity of the Club’s members in their previous forms has been stopped by KGB arrests.

Key words: Creative Youth Club, L. Tanyuk, V. Zaretskyy, «Berezil», A. Horska, L. Semykina, H. Sevruk, H. Zubchenko, stained-glass arwork.

Після війни і смерті Сталіна в Україні піднялась протестна хвиля молодого покоління. Лідери Клубу творчої молоді (КТМ) вказували на розходження між декларованими в СРСР ідеалами та реальністю, прагнули до духовності, правдивості та національно-культурної самобутності. Для творчої молоді на практиці це означало давати справжнє мистецтво замість заробітчанської халтури й брехні. Вона сподівалась мати якийсь осередок і щось робити, з другого боку влада шукала способу нею оволодіти й контролювати ситуацію. Начальство розраховувало, що КТМ буде схожий на молодіжні організації комсомольського характеру. Клуб ніде не реєструвався. Планів роботи і звітів не було. Членських квитків чи посвідчень також не існувало. Характерною прикметою нової структури був цілковитий брак діловодства. Членських внесків також не збирали. До складу Клубу входили найкращі, знакові поети того часу, прозаїки, літературні критики, діячі кіно, філософи, композитори та інші. Було б помилкою вважати, що до Клубу входили тільки гуманітарії. Ідеться також про математиків, медиків, фізиків, біологів. Мова йде про велику епоху й ціле покоління. В історії повоєнної України КТМ був явищем ключовим і визначальним. Він єднав усю талановиту, ба навіть найталановитішу частину повоєнного студентського покоління Наддніпрянщини. Він також нав’язував спадковість поколінь. Активну діяльність членів Клубу у їхніх попередніх формах припинили арешти 1965 року.

Ключові слова: Клуб творчої молоді, Л. Танюк, В. Зарецький, традиції, «Березіль», А. Горська, Л. Семикіна, Г. Севрук, Г. Зубченко, вітраж.

После войны и смерти Сталина на Украине поднялась волна протестов со стороны молодого поколения. Лидеры Клуба творческой молодежи (КТМ) указывали на расхождения между декларированными в СССР идеалами и общественно-политической реальностью, они стремились к возрождению духовности, требовали правдивости и национально-культурной самобытности. Для творческой молодежи на практике это означало давать подлинное искусство вместо халтуры и лжи. Клуб был нужен всем. Молодежь надеялась создать некий организационный центр, чтобы трудиться, с другой стороны, власти выискивали средства, чтобы овладеть молодежью и контролировать ситуацию. Начальство рассчитывало, что КТМ будет схож на молодежные организации комсомольского характера. Клуб нигде не регистрировался. Планов работы и отчетов не было. Членские билеты и удостоверения также не существовали. Характерной чертой новой структуры было полнейшее отсутствие делопроизводства. Членских взносов также не собирали. В состав Клуба входили лучшие, знаковые поэты того времени, прозаики, литературные критики, деятели кино, философы, композитори и другие. Было б ошибкой полагать, что Клуб состоял только из гуманитариев. Входили туда также математики, медики, физики, биологи. Речь идет о масштабе целой эпохи и о целом поколении. В истории послевоенной Украины КТМ был явлением ключевым и определяющим. Он объединял всю талантливейшую часть послевоенного студенческого поколения Надднепрянской Украины. Более того, он воссоздавал преемственность поколений. Активную деятельность членов Клуба в их начальных формах прекратили аресты 1965 года.

Ключевые слова: Клуб творческой молодежи, Л. Танюк, В. Зарецкий, традиции, «Березиль», А. Горская, Л. Семыкина, Г. Севрук, Г. Зубченко, витраж.