Клуб творчої молоді «Сучасник»

Сергій Білокінь

Порвалась дней связующая нить.

Как мне обрывки их соединить?

Шекспир. Гамлет. І, 5.

Пер. Б.Пастернака.

Суспільно-культурне і соціально-політичне явище Клубу творчої молоді, що об’єднав усю талановиту, ба навіть найталановитішу частину повоєнного студентського покоління Наддніпрянщини, досі не відбилось у жодній монографії. 1995 року у спогадах про Івана Світличного я писав: «На виставках, на всіляких імпрезах досі присутнє те саме нешироке коло, що сформувалось у Клубі творчої молоді тому тридцять літ. Усі якось знають одне другого, вітаються на всі боки і на очах старіють, старіють» [1]. Тепер чимало членів Клубу творчої молоді, і то чільних і яскравих її членів, відійшли у кращий світ – уся трійця Світличних, Галина Зубченко, Володимир Нероденко, Веніамін Кушнір, Ганна Ігнатенко (Гандзя), Роман Корогодський, інші. Настав крайній час оглянути славну діяльність Клубу.

Клуб творчої молоді «Сучасник» був центральною структурою шістдесятництва. Недарма Богдан Горинь темі «Львів будять кияни» присвятив кілька чулих і надзвичайно важливих сторінок [2], причому її, думаю, й не вичерпав. До не досліджених, але вищою мірою важливих проблем належить також співвідношення культурного й політичного складників шістдесятництва. Цікаво, що цю проблему не вивчає досі жоден аспірант Інституту історії України.

Примітки

1. Спомини вийшли у світ за кілька років: Доброокий: Спогади про Івана Світличного. К.: Час, 1998. С. 305-313.

2. Горинь Богдан. Не тільки про себе: Роман-колаж у трьох книгах. Кн. 1. К.: Університетське вид-во «Пульсари», 2006. С. 178-183.

Опубліковано: Київ і кияни: Матеріали щорічної науково-практичної конференції. Вип. 10. К.: Кий, 2010. С. 248 – 298.