Видавнича діяльність т-ва «Друкарь»

Сергій Білокінь

Одним з найкультурніших українських видавництв років Української державності 1917-21 років був, безсумнівно, «Друкарь» [1]. Його продукція займає визначне місце в історії видавничої справи, а причетність до нього видатних тодішніх діячів не може не привернути уваги до його діяльності. На жаль, серед культурологічних студій, що стосуються початку ХХ ст., йому присвячено зовсім обмаль робіт [2].

Примітки

1. Для уникнення розбіжностей і плутанини російські особові назви не перекладаю, а транслітерую. Обгрунтування див.: Білокінь С. Музей України: (Збірка П.Потоцького): Дослідження, матеріали. К., 2006. С. 443. У цитатах правопис не уніфікується.

2. Див.: Ернст Федір (Теодор-Ріхард) Людвігович (28 X / 9 XI 1891, Київ – 28 X 1942, Уфа). Георгій Нарбут: Життя й творчість // Георгій Нарбут: Посмертна виставка творів. [Каталог. К.:] ДВУ, 1926. С.11-86; Белоконь С. Книгоиздательская деятельность товарищества «Друкарь», 1916-1923 гг. // В.И.Ленин и книга: Четвертая Всесоюзная научная конференция по проблемам книговедения: Секция историко-книжных проблем: Тезисы докладов. М., 1980. С. 40-42; Рибалко Олександр Леонідович. «Друкарь» // Українська літературна енциклопедія. Т. 2: Д-К. К.: УРЕ, 1990.