Антикварні книги
Сергій Білокінь
У 1924-27 й 1931-36 роках московська фірма «Международная книга» (Кузнецкий мост, 12 [з 1932 року – Кузнецкий мост, 18]) видавала серію “Антикварный каталог”. Разом вийшло 78 випусків [15] – каталоги рідкісних видань, які держава пропонувала для продажу за кордон. 45 (1934) і 69 (1935) випуски “Антикварного каталога” мають присвячені Україні спеціальні розділи. Поза тим і в інших випусках розпорошено доволі багато видань, що так чи інакше України стосуються.
1. Русские книги распроданные и редкие (1924).
2. Beaux livres (1924).
3. Русские книги редкие и замечательные (1925).
4. Новые приобретения (русские книги; 1925).
5. Народный быт, легенды и язык (фольклор; 1925).
6. К двухсотлетию Академии наук (1925).
7. Мемуары и биографии (1926).
8. Русские иллюстрированные издания XVII-XIX столетий (1926).
9. Русские исторические книги (1927).
[10. Кавказоведение (1931)].
11. Русская антикварная книга (1932).
12. Морское дело (1932).
13. Экономика России до 1917 года (1932).
14. Редкие и ценные русские издания (1932).
15. Фольклор (1933).
16. Искусство (1933).
17. Раскол-сектантство (1933).
18. Философия (1933).
19. Археология и нумизматика (1933).
20. Теология, [А-З] (1933).
21. Редкие русские книги (1933).
22. Военное дело (1933).
23. Русские антикварные книги (последние приобретения; 1933).
24. Восток (1934).
25. Теология, З-О (1933).
26. Польша – Латвия – Эстония – Литва – Финляндия (1933).
27. Мемуары и биографии (1933).
28. Теология, [О-С] (1933).
29. Памятники славяно-русского книгопечатания (1933, предисловие П.П.Шибанова).
30. Теология, С-Я (1933).
31. История литературы (1933).
32. География и путешествия (1933).
33. Русские книги XVIII и начала XIX века, А-П (1933).
34. Естествознание (1934).
35. История России (дореволюционный период; 1934).
36. Библиография, палеография (1934).
37. История России (дореволюционный период; 1934).
38. Города. Усадьбы. Монастыри (1934).
39. Русские книги XVIII и начала XIX века, П-Я (1934).
40. Всеобщая история (1934).
41. Философия (1934).
42. Языкознание (1934).
43. Фольклор (1934).
44. Художественные и юбилейные издания (книга в изящном оформлении; 1934).
45. Славянство. Украина (1934).
46. Юридические книги (1934).
47. Кавказ. Крым. Сибирь (1934).
48. Художественная литература (1934).
49. Материалы по истории (1934).
50. Военная история (1934).
51. Археология и нумизматика (1933).
52. Старообрядчество и сектантство (1934).
53. Восток (1934).
54. Книги по искусству и иллюстрированные издания (1934).
55. Теология (1934).
56. История литературы: Издания Общества любителей древней письменности (1934).
57. Юридические книги: Дополнение к каталогу № 46.
58. Периодические издания. Последние приобретения (1935).
59. Генеалогия. Мемуары и биографии (1935).
60. История России (дореволюционный период). История городов (1935).
61. Последние приобретения (1935).
62. Всеобщая история. – Польша. Латвия. Эстония. Литва. – Финляндия (1935).
63. Философия (1935).
64. Древние рукописи: Славяно-русские; Восточные (1935).
65. Теология. – История монастырей (1935).
66. Библиография. – Палеография (ксерокопия; 1935).
67. География и путешествия (1935).
68. Фольклор. Лингвистика (1935).
69. Славянство. Украина. Юдаика (1935).
70. Естествознание (ксерокопия; 1935).
71. Восток (1935).
72. Книги по искусству и иллюстрированные издания (1935).
73. Художественная литература (1935).
74. История литературы (1935).
75. Последние приобретения. – Театр (1935).
76. Кавказ. Крым. Сибирь (1936).
77. Военная история (1936).
78. Археология и нумизматика (1936).
Хоча україніку тут заявлено лише в двох каталогах, насправді вона зустрічається ледве не в кожному випуску. Численні розкішні примірники склали 44-й каталог «Художественные и юбилейные издания (книга в изящном оформлении». Рукою Ф.Максименка дописано: «Из личной библиотеки императора Николая ІІ”. І тут є, наприклад, “Обозрение Киева” Фундуклея з такою анотацією: “Темно-зеленый шагреневый переплет с тиснением и золотым обрезом. Форзацы подбиты белым муаром и окаймлены золотой рамкой” (5 ам.дол.). Такі самі праці митрополита Євгенія, Миколи Сементовського, Ф.І.Титова та ін.
Це був, так би мовити, централізований продаж україніки. Тим часом 1932 року у київському видавництві ВУАН тиражем 600 примірників було видано республіканський відповідник московських каталогів. Цей невеличкий (31 с.) “Каталог антикварної книжки” упорядкував відомий бібліограф Микола Іванович Сагарда (1870-1943).
Перше, що треба сказати з цього приводу, – якщо продаж за кордон картин і музейних речей – був однозначним злом, то продаж книжок об”єктивно чи не корисний. По-перше, ідеться, про речі тиражовані. Тож, по-друге, якщо врахувати існування залізної завіси й атмосферу, в якій довелось перебувати в СРСР гуманітарним наукам, передати естафету досліджень вченим вільного світу – було, мабуть, справою благою. Відтак, по світі плавають численні вивезені з СРСР книжки. У червні 2000 року в Петра Палюха (США, штат Нью-Йорк) я бачив 15 томів “Актов, относящихся к истории Южной и Западной России” в ідеальному стані. Раніше вони належали Ростовському музеєві старожитностей і мають печатки “Printed in Russia”. Він їх придбав в Америці на аукціоні.
По-третє, книжкові фонди, що лишались в СРСР, попросту гинули, і то в неймовірній кількості. Видатний знавець старої книжкової культури України й Росії Я.І.Бердичевський оповідає:
“Тем, кто хоть раз в жизни прошел узкими коридорами меж высящихся стосов книг в подвалах Киева (читай: Москвы, Ленинграда и т.д.), тем, кто видел подлинные сокровища редчайших книг, прочно укрытых птичьим пометом в заколоченных церквях, соборах, монастырях (я их видел везде, во всех местах моего, пусть даже очень краткого бытования и на Украине, и в России, и в Прибалтике), тому дано, восприняв весь этот кошмар, заболеть болезнью неизлечимой – глухой враждой, переходящей во всегда очень плохо утаиваемую ненависть к палаческому, безграмотному, мертвящему режиму, к его господам и его слугам, спокойно творившим свои совершенно непостижимые дикие дела. Вспоминаю, как на каком-то сборище мне довелось сидеть рядом с Иваном Ильенко, с которым меня связывали многолетние доверительные дружеские отношения. У Ивана сдали нервы: – «Печерні люди!» – проскрипел он сквозь сведенные зубы. Но, думаю, что пещерные люди были много выше, честнее, гуманнее, и, если угодно, разумнее окружавших нас человекообразных монстров, увы, облеченных значительным градусом власти, самоуверенных и убежденных в своей правоте и безнаказанности” [16].
У 45 каталозі “Международной книги” Україні відведено чч. 390-605 від “Исследования о торговле на украинских ярмарках” І.Аксакова (СПб., 1858) до “К истории заселения Хаджибея” В.Яковлева (Одеса, 1889). Ціни в американських доларах, без пересилки, були дуже скромні: перший випуск “Малой Руси” (1918) ішов за 35 центів, “Культурно-національний рух” М.Грушевського (К., 1912) – за 1 ам. долар, “Источники Малороссийской истории” (2 ч. 1858-59) – 2 долари, 4 томи Літопису С.Величка (1848-64) – 7.50, “Записки о Южной Руси” П.Куліша (2 т. 1856-1857) – 3 долари. Часом в анотації відзначалась рідкісність видань: “Наезды гайдамак на западную Украину” А.Скальковського (Одеса, 1845. 2 дол.), “Исторические деятели Юго-Западной России” В.Антоновича і В.Беца (З автографом останнього. К., 1885. 5 дол.).
Зазначу, що всі оці ціни на порядок вищі за те, скільки коштували відповідні книжки в СРСР, де нормально вони не коштували нічого. За каталогом № 23 (Москва, 1933. № 140), класична праця: Зеленин Д.К. “Библиографический указатель русской этнографической литературы о внешнем быте народов России, 1700-1910 г.г. Изд. корректурное. СПб.: А.В.Орлов, 1913. XL, 733 (+ 3) c. 8847 записів. (= Записки Имп. Русского географического общества по отделению этнографии. Том XL. Вып. 1; = Труды Комиссии по составлению этнографических карт России. [Вып.] I)” коштувала 5 ам. доларів. Згідно нотатки Ф.П.Максименка на його власному примірнику, він придбав цю книжку 22 липня 1926 року у Петрограді на Літейному проспекті за 1 карб. 80 коп.
Книгарі попереджали, що на багатьох книжках “Международной книги” були бібліотечні штампи – ознака того, що книжка втратила свого господаря. Наприклад, в анотації до “Літопису Самовидця” (К., 1878) зазначено: “Шагреневый переплет с тисненым золотым обрезом, веленевый экземпляр”. Як і в інших випадках, не сказано, на жаль, до якої бібліотеки цей примірник належав. Примірник “Описания Киева” М.Закревського 1868 року був також бібліофільський: “Текст в 2-х коленкоровых папках с тисненой золотом надписью” (обидва томи й атлас продавались за 7.50). Те саме – “Одесса, 1794-1894” (1895): “Шагреневый переплет с золотым тиснением и обрезом» (2.50). А про “Історію” Бантиша-Каменського (1830) сказано: “3 ч., в трех зеленых кожаных переплетах с золотыми тиснением и обрезом”.
В українських випусках вражає цілковитий брак видань Історично-філологічного та Соціально-економічного відділів УАН: вони були вже тотально заборонені. “Історію України-Руси” представлено лише дореволюційними томами. Тимчасово 1934 року проскочили хіба що перші два випуски із семи “Праць Комісії для виучування історії західньо-руського та вкраїнського права” М.Василенка (= Науковий збірник. Ч. 3 та 6), а також перший том із трьох ювілейного збірника на пошану М.Грушевського (1928).
Наступного року, 69 каталог знову містив розділ “Україна” – №№ 350-530. “Історія України-Руси”, праці С.Єфремова й М.Слабченка були вміщені тут знов із великим розбором – тільки дореволюційні видання. Це можна розглядати як прояв певного лібералізму з огляду на закордон. Надзвичайно цікаво, що в 69 каталозі зафіксовано “Українські народні думи” Катерини Грушевської (1927) – втім, тільки перший том. Її заарештовано невдовзі – 10 липня 1938 року [17]. 1935-го вона була ще “на свободі”, але другого тому влада за кордон не продавала.
Примітки
15. Див.: Генс Ю.Б. Каталог библиотеки и собрания Юлия Генса. Ч. 1. Библиография; Книговедение; Справочники. Таллин, 1939. С. 38. № 308; Смирнов-Сокольский Н.П. Моя библиотека: Библиографическое описание: В 2 т. Том 2. Москва: Книга, 1969. С. 440-441; Генс Ю.Б. Из "Заметок библиофила" // Альманах библиофила. Вып. 3. М.: Книга, 1976. С. 99. Перелічені каталоги доволі рідкісні. У бібліотеці Смірнова-Сокольського, наприклад, були лише чч. 1-9, 12-13, 15-16, 19-26, 28-65, 68, 70-74. Ф.П.Максименкові бракувало ч. 10 (Кавказоведение. 1931). Ч. 66 і 70 представлені у ксерокопіях.
16. [Бердичевский Яков Исаакович, род. 1932.] Бердичеевы сказы о книжниках и коллекционерах града стольного Кыева в середине ХХ века. [Изд. 2.] Амстердам: Астериск, 2002. С. 51-52.
17. Матяш Ірина. Зірка першої величини: Життєпис К.М.Грушевської. К., 2002. С. 200.