Н
Сергій Білокінь
Нарбут. – Холостенко Е. «Музейные» искусствоведы Украины (1930). С. 80-84;
Холостенко Е. и др. О петлюровско-кулацкой вылазке (1933). С. 33
Ніколаєнко Поліна Тимофіївна (1903, с. Романівка, Попільнянського району – ?). Із селян-бідняків, член КП(б)У. Типова висуванка початку 1930-х. З грудня 1932 до жовтня 1934 працювала у Всеукраїнському Історичному музеї ім.Шевченка з перервою від серпня до грудня 1933 року. Асистент УАМЛІН”у. До війни мешкала на вул. Ворошилова, 8, пом. 5 (ЦДАГО України. № 33050 ФП / кор. 285. Арк. 67-74). 1980 року вона була ще жива, у квітні того року Вячеслав Ісаєвич нас познайомив, і я з нею зустрічався й розмовляв. Вона залишила цікавий історично-документальний кіносценарій про зруйнування Запорізької Січі «По наказу Її Величності» (1973). Випадкова причетність до великої політики тридцятих років – боротьба з кланом Постишева, підтримка Сталіна, зустрічі й розмови з Хрущовим – допомогли їй проаналізувати події кінця ХVІІІ століття у новому, майже пригодницькому повороті. Авторка звернулась до кіностудії, але тамтешня редакторка М.Меднікова відповіла: “Ознайомились з Вашою пропозицією щодо створення фільму, присвяченого 200-річчю знищення Запорізької Січі. Але, на жаль, прийняти її і використати написаний Вами сценарій для подальшої роботи над таким фільмом ми не можемо, бо тема, запропонована Вами, нам не видається потрібною зараз і актуальною”. Пор.: Хлевнюк О.В. 1937-й: Сталин, НКВД и советское общество. М.: Республика, 1992. С. 102-109;
Білокінь С. Масовий терор як засіб державного управління в СРСР, 1917-1941 рр.: Джерелознавче дослідження. К., 1999. С. 303, 305.
Нікольська. – Холостенко Е. «Музейные» искусствоведы Украины (1930). С. 86;
Холостенко Е. Последний букет (1930). С. 53.
Новицька (Новицкая) Марія Олексіївна (31 серпня 1896, Москва – 12 грудня 1965, Київ). Мистецтвознавець, музейник, археолог. Дочка акад. Олекси Новицького. Учениця Д.Щербаківського. У 1924-28 науковець Всеукраїнського музейного містечка, зав. відділом шиття. З 1925 аспірантка катедри мистецтвознавства у Харкові, потім – у Києві. З 1 лютого 1928 працювала у Всеукраїнському музейному містечку, де завідувала відділом тканин і шиття. У штатному розкладі ВМГ, датованому 15 квітня 1933, значиться як завідувач Фонду шиття зі ставкою 275 карб. (Гришин Ан. Відомості про співробітників. С. 50). На матеріалах цього фонду написала працю про гаптування XVII-XVIII ст., яку захистила як промоційну 25 жовтня 1928 (ІМФЕ. Ф. 13-3. Од. зб. 114. Арк. 25). Адреса: Київ, вул. Жертв Революції, 23.
тв.: Археология Украинской ССР: Библиогр. указатель, 1918-1980 (1989). Пок.
дж.: Наука и научные работники СССР. Ч. VІ (1928). С. 284;
Наукові установи та організації УСРР (1930). С. 244, 258;
Холостенко Е. «Музейные» искусствоведы Украины (1930). С. 85;
Холостенко Е. Последний букет (1930). С. 53;
Холостенко Е. и др. О петлюровско-кулацкой вылазке (1933). С. 31, 33;
Толкачов З., Холостенко Є., Томах С., Овчинніков В. Проти петлюрівської контрабанди на фронті мистецтвознавства // Прол. правда. 1933. 8 травня. № 93 (8405);
Шудря Євг. Подвижниці народного мистецтва. Зош. 1 (2003). С. 45-46;
Студенець Наталя. Марія Новицька: Життєвий шлях і наукова діяльність // Студії мистецтвознавчі. Ч. 3 (11). К., 2005. С. 103-114;
Музей України (2006). С. 138, 213, 217. Фото: Пам’ятки України. 2003. Ч. 1-2 (138-139). С. 117;
Віра. Bayonne, NJ, USA. 2003. Квітень-червень. Ч. 2 (110). С. 19.
Новицький Михайло Михайлович (20 вересня 1892 – 29 березня 1964) – шевченкознавець, бібліофіл. Його архів надійшов до ЦДАМЛМ як фонд 1 (495 од. зб.; Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України: Путівник. Вип. 2. К., 2005. С. 408).
Дж.: Міяковський Володимир Варлаамович (1888-1972). Михайло Новицький // Шевченко. Річник ІІ. Нью-Йорк: УВАН, 1953. С. 43-47 (Підп.: В.Порський; додано список “Праці М.М.Новицького”, 33 №№);
Кравців Богдан. Доля українського шевченкознавця в УРСР // Сучасність. 1964. Липень. Ч. 6 (42). С. 61-72;
Шевченко Л.В. Новицький М.М. // Репресоване краєзнавство (20-30-і роки). К.: Рідний край, 1991. С. 346-347;
Історія Національної Академії наук України, 1929-1933: Док. і мат. К., 1998. С. 115.
Новицький Олекса. – Холостенко Е. и др. О петлюровско-кулацкой вылазке (1933). С. 30-34