Початок «перестройки» в Києві
Сергій Білокінь
«Перестройка» й початок незалежності – найменш досліджений період історії Києва й України взагалі. З-поміж нових громадських структур, що виникали в роки «перестройки», вирізнялись ті, де провідну роль відігравали досвідчені політичні діячі, учорашні політв’язні. Але вони не мали державного, управлінчого досвіду й надто легко задовольнялись декоративними посадами, місцями в президіях тощо.
Нагадаю деякі дати.
У березні 1985 року М.С.Горбачов був обраний на генерального секретаря ЦК КПРС. По всій території СРСР, крім України, розпочалась «перестройка».
Натомість у нас 26 травня 1986 року сталась катастрофа на Чорнобильській АЕС.
За півтора роки указом від 8 грудня 1988 року останні були звільнені із заслання Левко Лук’яненко (нар. 24 VIIІ 1928), Юрій Бадзьо (нар. 25 ІV 1936) і Дмитро Мазур (нар. 5 ХІ 1939). Останнім совєцьким політв’язнем (1957-62, 1978-90) вважається Богдан Климчак (нар. 22 VII 1937), що сидів у таборі особливого режиму на ст. Всехсвятській. Був звільнений 11 листопада 1990 року [1].
Щербицького відправили на пенсію щойно у вересні 1989 року. Помер він 16 лютого 1990 року. П.Панченко, Ю.Шаповал та Я.Грицак твердять: «Ймовірно, покінчив життя самогубством» [2].
У цю бурхливу перехідну добу виявився стихійний рух «низів». Першою на рідних землях легальною демократичною організацією був Український культурологічний клуб (УКК). Він виник у ті самі часи перестройки.6 серпня 1987 року в кав’ярні «Любава» на Оболоні ніби під патронатом Мінського райкому комсомолу відбулось перше засідання клубу – вечір-диспут «Українська культура: міфи та реальність» [3]. Статут було обговорено й затверджено на установчих зборах 16 серпня, що відбулися на дачі в першого голови ради клубу Аркадія Киреєва [4]. Затвердив статут відділ культури виконкому Подільської районної ради народних депутатів 25 вересня [5]. Восени 1987 року відбувся знаменитий вечір УКК «Білі плями української історії» [6].
З березня 1988-го року до липня 1989 року в Київському університеті діяла студентська організація «Громада», до складу якої входили Володимир Чемерис, Вадим Дивнич, Олександр Коваленко,Тарас Компаніченко, Дмитро Корчинський, Костянтин Матвієнко, Олександр Ульяненко, разом 30 членів і 7 кандидатів. В активі «Громади» була участь у студентському голодуванні на Майдані, що призвела до відставки голови Ради Міністрів УРСР В.А.Масола (23 жовтня 1990 р.), а також, разом із членами «Спадщини», участь у формуванні «Руху».
Примітки
1. Рух опору в Україні, 1960-1990: Енц. довідник / Гол. ред. Зінкевич Осип. К.: Смолоскип, 2010. С. 296-297.
2. Історія України : Енц. довідник. Вид. 3. К. : Генеза, 2008. С. 1482.
3. Київська весна / Упор. і редактор Олесь Шевченко. К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 2005. С. 12. У цьому виданні зазначено: «фасад і реальність».
4. Там само. С. 19; Міжнародний біоґрафічний (sic) словник дисидентів країн Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР. Т. 1. Україна. Част. 2. Харків : Харківська правозахисна група ; «Права людини», 2006. С. 1001.
5. Київська весна. С. 63.
6. Швець Ол. Театр тіней, або хто стоїть за лаштунками так званого «Українського культурологічного клубу» (УКК) // Вечірній Київ. 1987. 19 жовтня.