Наслідки діяльності клубу
Сергій Білокінь
1991 року наше життя різко змінилося. За умов незалежності наукова робота набрала обертів, яких ми навіть не уявляли, але в кожному з нас був і громадянин. Член-кореспондент Української технологічної академії (відділення “Технологія волокнистих і композиційних матеріалів і виробів з них”) з 2000 року Луція Забава каже:
«Протоколів подальших засідань правління та клубу я не писала, бо відвідувала їх дуже рідко за браком часу. Ще з листопада-грудня 1988 року почалася організаційна робота щодо проведення І Республіканського фестивалю сучасної української пісні та популярної музики “Червона рута”, до якої мене активно залучила ініціативна група за рекомендацією Л. Танюка. А з лютого 1989 року почаласяпередвиборна кампанія до Верховної Ради СРСР, і я як довірена особа Л. Танюка очолила його виборчий штаб. Вдавалося спочатку поєднувати усі справи, але після виборів довелося зупинитися лише на підготовці фестивалю, бо роботи було дуже багато. Фестиваль відбувся у вересні 1989 року в Чернівцях. Після цього повернулася до роботи в клубі “Спадщина”, але фрагментарно і на так активно, як на початку діяльності клубу. На той час політичне життя в Києві активізувалося, тому час і увага розпорошувалися на інші справи та заходи».
Від себе додам до сказаного: Л.Забава брала активну участь у створенні Товариства української мови ім. Т. Шевченка, Всеукраїнського товариства “Меморіал” тощо.
Важко скласти соціальний портрет спадщин. Всі ми були яскраво різні люди. Чи не найтиповіший серед нас спадщанин, як не дивно, був Микола Іванович Жарких (нар. 13 VІ 1956, Кіровоград). Він чи не найбільше зробив для документації наших молодих поривів, видавши чотири випуски альманаху нашого клубу. Головна праця його життя:
Жарких Микола Іванович. Бібліографія Старої України, 1240-1800 (Зошити 1-10.К., 1998-2002). Тираж 150-250 прим. У банку даних понад 40 тис.записів (літо 2002).
Зошит 1. К., 1998. 240 с. Допоміжні науки історії України. Бібліографія. Історіографія. Персоналії істориків. Джерелознавство. Допоміжні історичні дисципліни. Археологія. Довідники.
Зошит 2-3. К., 2000. 216 с. Письмові джерела. Описи архівів. Твори з історії, написані до кінця ХVIII ст. Багатотомові зібрання документів. Окремі збірки документів. Публікації окремих документів. Мемуари. Картографія. Видання творів письменства ХІІІ-ХVIII ст. Видання фольклору. Видання іконографічних джерел (С. 7-161). Загальні праці. Синтетичні праці з історії України. Збірки праць окремих істориків. Збірники праць. Загальні проблеми історії України ХІІІ-ХVIII ст. (С. 162-191).
Зошит 4. К. : Прайм, 2000. 236 с. Внутрішня історія. Етнографія. Економіка ; суспільні верстви. Політичний лад. Релігійне життя. Національні групи.
Зошит 5-6. К. : Прайм, 2001. 199 с. Біографії історичних діячів. Політична історія.
Зошит 7. К. : Прайм, 2001. 172 с. Історичне краєзнавство, зокрема описи мандрівок.
Зошит 8. К. : Прайм-М, 2002. 368 с. Історія суміжних з Україною земель. Білорусія, Литва, Росія, Польща, країни басейну Дунаю, Молдавія, Туреччина, Великий степ, Кримське ханство, Херсонес, греки, італійці, західний Кавказ.
Зошити 9-10. К. : Прайм-М, 2002. 455 с. Історія культури : загальні праці, архітектура, красне письменство, образотворчі мистецтва, ужиткове мистецтво, книжкова справа, музика, братський рух, освіта, наукові знання. Історична белетристика : загальні літературознавчі праці, дослідження творчості окремих письменників, видання творів.
Цього мало. Він створив сайт «Мисленне древо». Коли настав час підсумків, Микола в електронній формі звів спадщанські матеріали докупи в один диск.
У інших спадщан життя пішло в іншому напрямку. Леонід Добрянський закінчив свої спогади так:
«В січні 1991 р. Ярослав Федорин висунув ідею створити мале підприємство –з’явилось нове законодавство, яке лібералізувало підприємницьку діяльність.Павло Загороднюк, Ярослав Федорин і я зареєстрували у квітні 1991 р. науково-виробничий центр “Тера Україна” і взялися як спеціалісти-геологи розробляти програми, пов’язані з видобутком і використанням корисних копалин. Одним із комерційних проектів, які народилися в нашому НВЦ “Тера-Україна”, було утворення об’єднання українських підприємств нафтогазового комплексу з метою експорту українських товарів і послуг і імпорту в Україну нафти і газу. Таке об’єднання мало бути створене під назвою корпораціяПісля перебору кандидатур можливих керівників для цього проекту, які ми провели з Павлом Загороднюком і Ярославом Федориним, а також після довгих роздумів, я вирішив покинути науку, незакінчену докторантуру і цілком переключитися на бізнес. На цьому завершилась моя наукова кар’єра. 8 вересня 1992 р., на установчих зборах підприємств-учасників, я був обраний генеральним директором цієї корпорації. Так почалась нова сторінка мого життя».