Походження українських письменників
Сергій Білокінь
Якщо на 1 серпня 1993 року в Спілці письменників України нараховувалось понад 1300 осіб, українські літературознавці минулого оперували надто малою кількістю імен. І рівень розвитку науки, і сам матеріал не давали їм змоги аналізувати його на рівні літературного процесу. Узагальнюючи літературну продукцію України ХІХ ст., С. Єфремов зміг піднестись лише до поняття «десятиліть»:
Розділ Х — 60-ті роки
(Розділ ХІ — Галичина)
Розділ ХІІ — 70-ті роки
Розділ ХІІІ — 80-ті роки
Розділ ХІV — 90-ті роки
Укладач канону українського письменства ХІХ ст. Сергій Єфремов [37], інші історики літератури початку ХХ ст. народницько-соціалістичної орієнтації, тим більше підсовєтські літературознавці, конструювали свої побудови на ідейній платформі класового протистояння. На перший план висували вони письменників, перейнятих деструктивною критикою ладу. Особливої ваги при цьому набирали автори, що виразно розгортали соціалістичну ідеологію, не бачили можливостей для поліпшень суспільно-політичних відносин у межах системи, а прагнули до її повалення. До цієї когорти підверстували зрештою всіх тенденційних авторів, чий світогляд виявлявся не так виразно, але хто бодай всіляко підносив образи трудящих і всіляко принижував образи представників української соціальної еліти. Внесок до культурної скарбниці саме таких письменників набував в очах літературних критиків особливо великого значення незалежно від мистецької вартості творів.
Що й казати, після європейської революції 1848–49 років, а особливо після селянської реформи 1861 року, українські письменники, не без впливу геніальної Шевченкової музи, ніби наввипередки поспішали додати й свої зусилля в поглибленні соціально-класових протиріч. Те саме відбувалось у мистецтві: К. Трутовський залюбки працював над композиціями «Танок кріпачок перед поміщиками» (туш, графітний олівець, 1859), «П’яний поміщик», «Привели до пана» (обидві – сепії, 1870-ті роки) [38], але йому й на думку не спало створити, наприклад, серію жанрових картинок із життя хоча б тих дідичів, що впроваджували в своєму господарстві новочасні технічні засоби, провадили археологічні розкопки чи записували фольклорні пам’ятки.
На жаль, політизації української літератури повною мірою сприяла наелектризована аудиторія розаґітованих студентів і курсисток. Отже, поруч Чернишевського, Пісарєва й Михайловського, в українській літературі вони знайшли, кого підносити й висувати. Твори Якова Щоголева, Грицька Григоренка, Володимира Леонтовича виразно програвали в популярності.
Тим часом ніхто й не помітив, що саму нову українську літературу творили в першу чергу якраз репрезентанти цього самого зненавидженого класу дворян – від Котляревського, Квітки-Основ’яненка, Гребінки, Костомарова, Олекси Стороженка, через Кониського, Старицького, Карпенка-Карого аж до Лесі Українки, Коцюбинського й навіть Бориса Грінченка, не говорячи, звісно, про літераторів меншого калібру. У ХІХ ст., як зараз побачимо, дворяни явно випередили навіть представників духовного стану, що абсолютно переважали в культурі ХVІ–ХVІІІ ст. І от людей, представники яких віддали увесь свій літературний хист народній справі, звинувачували в зраді народних інтересів.
Розглянемо ж питання про залежність українського національного відродження ХІХ ст. від тих культурних здобутків, що їх нагромадили українські аристократи. Орієнтовне уявлення про таку залежність може дати якраз картина соціального походження українських письменників ХІХ ст. Міродайна «Історія українського письменства» народника Сергія Єфремова забезпечить чистоту аналізу. Розглядаю, природно, тільки письменників-наддніпрянців. Єфремовський канон зіставляю з основними довідковими виданнями й літературознавчими курсами.
Цікаво, що, взятий за основу, цей канон спершу не цілком покривався іншими працями [39]. Скажімо, у другому томі «Хрестоматії» М. Плевака (перший розділ першого тому звався «Дрібно-панська передшевченківська література») ми не знайдемо присутніх у Єфремова Гр. Григоренка, М. Грушевського, Дніпрової Чайки, Т. Зіньківського, Ор. Левицького, В. Леонтовича та Л. Яновської. Зате Плевако висунув М. Вороного, Ів. Манжуру та Гн. Хоткевича, яким Єфремов не приділив досить уваги. Об’єктивнішою, як не дивно, виявилась УРЕ, де знаходимо увесь єфремовський список, за винятком лише трьох письменників – Дм. Марковича, В. Леонтовича та Гр. Чупринки.
Соціальне походження українських письменників ХІХ ст.
за каноном С. Єфремова
1. Котляревський Іван Петрович. * 1769, Полтава. Згідно формуляра 1806 року, «з дворян губернського міста Полтави» [40].
[Білецький-Носенко Павло Павлович. * 1774, Прилуки. Дворянин (І, 156–157)] [41].
2. Пузина Костянтин (у чернецтві Філадельф). * 1790, Полтава [42].
3. Макаровський Михайло Михайлович. * 1783, Гадяч Полтавської губ. Син священика [43].
4. Рудиковський Євстафій (Остап) Петрович. * 1784, с. Вільшанка Васильківського пов. Київської губ. Син сільського священика [44].
5. Гоголь Василь Опанасович. * не раніше 1780, хут. Купчинський Шишацької сотні. Дворянин (I, 293). Вс. Чаговець опублікував грамоту про внесення дворянина секунд-майора Опанаса Дем`яновича Гоголя-Яновського у першу частину дворянської родослівної книги Київської губ. У 1830-х роках Гоголі мали понад 400 кріпаків і близько 1100 десятин землі [45].
6. Тополя (Тополинський) Кирило. Походив з Правобережжя [46]. Служив реєстратором при Казанському губернському правлінні (1843).
7. Кухаренко Яків Герасимович. * 1800, Катеринодар. Батько запорізький полковник [47].
8. Гулак-Артемовський Петро Петрович. * 1790, м. Городище Черкаського пов. Київської губ. Батько – бідний священик із дворянського роду [48].
9. Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович. * 1778, с. Основа, тепер у межах Харкова. Дворянин. Старший брат, Андрій Федорович Квітка, бл. 25 років підряд був губернським маршалом [49].
[Максимович Михайло Олександрович. * 1804, хут. Тимківщина Полтавської губ. Дворянин. Герб Пелеш змінений] [50].
10. Боровиковський Левко Іванович. * 1806, с. Милюшки Хорольського пов. Полтавської губ. За М. Плеваком, «син небагатого полупанка». У Хорольському пов. (1852) мав 2 душі селян і бл. 100 десятин землі неподільно з братами [51].
[Забіла Віктор Миколайович. * 1808, хут. Кукуріковщина Чернігівської губ. Дворянин. Герб Остоя (ІІ, 89). За ревізькою казкою 1816 р., спадкоємці померлого Миколи Забіли Карпо, Микола та Віктор мали кріпаків чоловічої статі 69, жіночої 70 у слободі Чесниківці Борзенського пов.] [52].
11. Гребінка Євген Павлович. * 1812, хут. Убєжище Пирятинського пов. Полтавської губ. Дворянин (І, 330) [53].
12. Метлинський Амвросій Лук’янович. * 1814, с. Сари Гадяцького пов. Полтавської губ. З небагатої дворянської сім’ї [54].
13. Костомаров Микола Іванович. * 1817, с. Юрасівка Острогозького повіту Воронізької губ. Позашлюбний син російського поміщика й української селянки-кріпачки. З автобіографії: «Фамильное прозвище, которое я ношу, принадлежит к старым великорусским родам дворян или детей боярских. Насколько нам известно, оно упоминается в ХVІ веке […]» [55].
14. Шевченко Тарас Григорович. * 1814, с. Моринці Звенигородського пов. Київської губ. Син селянина-кріпака [56].
[Афанасьєв-Чужбинський Олександр. * 1816, с. Ісківці Лубенського пов. Батько – дрібний поміщик, росіянин. Мати українка [57]. За ревізією 1816 р., батько мав спадкових чоловіків 10 та жінок 10 душ, а одержаних за дружиною чоловіків 3 та жінок 5 душ].
15. Куліш Пантелеймон Олександрович. * 1819, м. Вороніж Глухівського пов. Чернігівської губ. Із давнього козацько-старшинського роду. Батько – «дворянин без чину» [58].
16. Стороженко Олексій Петрович. * 1806 (за УРЕ – 1805), с. Лисогори Борзенського пов. Дворянин. Герб Шеліга. Хрещений батько – кн. Олексій Бор. Куракін (ІV, 783-4) [59].
[Корсун Олександр Олексійович. * 1818, с. Богданівська Антипівка Ростовського-на-Дону пов. Дворянин] [60].
17. Марко Вовчок (справжні прізвище, ім’я та по-батькові – Вілинська Марія Олександрівна). * 1833 у маєтку Єкатерининському Єлецького пов. Орловської губ. Батько – майор Сибірського гренадерського полку, дворянин; мати – з дворянського роду Данилових, двоюрідна сестра матері Писарєва. За Модзалевським, рід Вілинських український (І, 189; ІІІ, 418) [61].
18. Щоголів Яків Іванович. * 1823, Охтирка. З небагатої дворянської родини [62].
19. Глібов Леонід Іванович. * 1827, с. Веселий Поділ Хорольського пов. Полтавської губ. Батько – кременчуцький міщанін Іван Гліба, управитель у Гаврила, потім – Порфирія Родзянок (IV, 301, №19; 308, №44) [63].
20. Руданський Степан Васильович. * 25. 12 ст. ст. 1833, с. Хомутинці Вінницького пов. Син священика [64].
21. Свидницький Анатоль Патрикійович. * 1834, с. Маньківка Гайсинського пов. Подільської губ. Син місцевого диякона [65].
22. Мордовець-Сліпченко Данило Лукич. * 1830, слоб. Данилівка на Дону біля Царицина. Син управителя маєтку поміщиків Єфремових, звільненого з кріпацтва в нагороду за службу [66].
23. Кониський Олександр Якович. * 1836, с. Переходівка Чернігівської губ. Дворянин (ІІ, 424). Правнук брата у других архиєпископа Георгія Кониського. Герб Одровонж [67].
24. Драгоманов Михайло Петрович. * 1841, Гадяч. Дворянин [68].
25. Старицький Михайло Петрович. * 1839, с. Кліщинці Золотоніського пов. Дворянин (ІV, 754) [69].
26. Кропивницький Марко Лукич. * 1840, с. Бежбайраки Херсонської губ. Батько – управитель поміщицького маєтку. Мати – Капітоліна Іванівна, позашлюбна дочка поміщика і поміщиці. Офіційні документи (доповідна записка на ім’я С. Ю. Вітте 8 січня 1905 р., подання до начальника Головного управління в справах друку 19 квітня 1906 р.) підписував «Дворянин Марк Лукич Кропивницкий» [70].
27. Карпенко-Карий (справжнє прізвище Тобілевич) Іван Карпович. * 1845, хут. Арсенівка. Батько дворянин. Софія Тобілевич наводить початок судового акту:
«Шимон Тобілевич, доказующий тепер свої права на дворянство, по ревізії 1795 р. зачислен в списки з синами Адамом і Вікентієм і що вищеречений Шимон єсть шляхтич от уродзоних Антона і Маріянни з Шандровських – син, а Міхаїла і Розалії з Зорніцьких, гербу Тривдар, Тобілевичів внук, – що предки його з незапам’ятних часів в званії дворянському пробували і привілеями дворянству властивими користувались, об чім свідчить герб Тривдар і грамота з підписом дванадцяти дворян; що ввесь рід Тобілевичів вів завжди род жизні, свойственний дворянам» [71].
28. Нечуй-Левицький Іван Семенович (справжнє прізвище Левицький). * 1838, міст. Стеблів. Син священика [72].
29. Мирний Панас (справжнє прізвище, ім’я та по-батькові Рудченко Панас Якович). * 1849, м. Миргород. У некролозі брата І. Рудченка, написаному у вересні 1906 р., розповідав: «Батько і мати І. Я. мали в Миргороді своє дворище, а в Миргородському повіті десятин на 60 землі. Було всіх кріпаків чотири сім’ї, що жили окремо від двору на своїх невеличких ґрунтах, у дворі ж було дві дівки та удова Оришка з невеличким сином Василем. Окрім сього, був ще одноліток Василів – Андрій-сирота […]». Батько бухгалтер у миргородському повітовому скарбництві. 22 квітня 1895 р. письменник одержав орден св. Володимира 4 ст. На підставі цього 1901 р. подав прохання до дворянського зібрання про введення у дворянський стан. З 6 квітня 1914 р. – дійсний статський радник [73].
[Манжура Іван Іванович. * 1851, Харків. Із дворян. Батько колезький секретар] [74].
30. Грінченко Борис Дмитрович. * 1863, хут. Вільховий Яр Харківського пов. За М. Плеваком, народився у бідній панській сім’ї [75].
31. Зіньківський Трохим Аврамович. * 1861, Бердянськ. Син хлібороба, що був потім на поденній роботі [76].
32. Маркович Дмитро Васильович. * 1848, Полтава. Дворянин. Герб (ІІІ, 425) [77].
33. Левицький Орест Іванович. * 1848, міст. Маячка Кобеляцького пов. Полтавської губ. Син диякона. Прадід письменника Григорій Ніс, відомий штихар, одружився з дворянкою Левицькою і змінив своє прізвище [78].
34. Самійленко Володимир Іванович. * 1864, м. Великі Сорочинці Миргородського пов. Полтавської губ. Позашлюбний син заможного землевласника Івана Олександровича Лесевича (* 1832, м. Ковалівка біля Гадяча) та кріпацької дівчини дідича Черниша Олександри Кіндратівни Самійленко. За батьком (1853) у Зіньківському пов. 240 душ і 3000 десятин землі (III, 92) [79].
35. Грабовський Павло Арсенович. * 1864, с. Пушкарне Харківської губ. Син сільського пономаря [80].
36. Українка Леся (справжні прізвище, ім’я та по-батькові Косач Лариса Петрівна). * 1871, м. Новоград-Волинський. Дворянка. Герб Коси [81].
37. Кримський Агатангел Юхимович. *1871, м. Володимир-Волинський. Син учителя гімназії. У листі до І. Франка від 2/14 листопада 1891 р. писав: «Мій батько з білоруського міщанського роду, мати – полька литовська […]» [82].
38. Дніпрова Чайка (дівоче прізвище; справжні ім’я та по-батькові Березіна Людмила Олексіївна). * 1861, с. Карлівка Ананьївського пов. Херсонської губ. Дочка сільського священика [83].
39. Грушевський Михайло Сергійович. * 1866, м. Холм. Дворянин [84].
40. Коцюбинський Михайло Михайлович. * 1864, Вінниця. У листі до С. Єфремова від 18. ХІ. 1902 писав: «Рід мій ведеться од давніх українських бояр». Те саме – в його листі до М. Мочульського від 17. XІ. 1905 [85].
41. Чернявський Микола Федорович. * 1868, с. Торська Олексіївка Бахмутського пов. Катеринославської губ. Син диякона [86].
42. Яновська (дівоче прізвище Щербачова) Любов Олександрівна. * 1861, с. Миколаївка Борзнянського пов. Чернігівської губ. у маєтку бабусі Боголюбцевої (рідної сестри Ганни Барвінок). Дочка російського поміщика, ротмістра Олександрівського гусарського полку Олександра Щербачова. 1880 р. закінчила Полтавський інститут шляхетних дівчат [87].
43. Григоренко Грицько (справжні прізвище, ім’я та по-батькові Судовщикова-Косач Олександра Євгенівна). * 1867, м. Макар’єв Костромської губ. Батько Євген Васильович Судовщиков – дворянин Полтавської губернії, мати – Ганна Іванівна Хойнацька-Судовщикова – з дворян Подільської губернії [88].
44. Левицький Модест Пилипович. * 1866, с. Вільхівка Проскурівського пов. Подільської губ. Батько – дідич та інспектор народних шкіл Подільської губ. Мати – Модеста Бишовська з роду Лєщинська [89].
45. Леонтович Володимир Миколайович. * 1866, с. Матяшівка (Горіхівщина) Лубенського пов. Дворянин (ІІІ, 78).
46. Винниченко Володимир Кирилович. * 1880, Єлисаветградський пов. Херсонської губ. З бідної селянської сім’ї [90].
47. Черкасенко Спиридон Феодосійович. * 1876, м. Новий Буг. Син селянина [91].
48. Васильченко (справжнє прізвище Панасенко) Степан Васильович. * 1878/79, м. Ічня. Син селянина [92].
49. Тесленко Архип Юхимович. * 1882, с. Харківці Лохвицького пов. Полтавської губ. За М. Плеваком, батько – «убогий селянин» [93].
50. Олесь Олександр (справжні прізвище, ім’я та по-батькові Кандиба Олександр Іванович). * 1878, хут. Кандиби Лебединського пов. Харківської губ. Правдоподібно, нащадок Корсунського полковника Федора Кандиби [94].
51. Чупринка Григорій Оврамович. * 1879, м. Гоголів Чернігівської губ. За Ол. Коваленком, син козака [95].
52. Філянський Микола Григорович. * 1873, с. Попівка Миргородського пов. Полтавської губ. Син священика [96].
Примітки
37. Єфремов Сергій Олександрович (18 жовтня 1876, с. Пальчик Звенигородського пов. Київ. губ. – 31 березня 1939, м.Ярославль). Історія українського письменства. Вид. 4. Том 1–2. – Мюнхен, 1989. Фотопередрук Олекси Горбача;
Ільницький Микола Миколайович (нар. 23 вересня 1934, с. Ільник Турківського р-ну Львів. обл.). До питання про канон // Вісник Міжнародної асоціаціі україністів. К., 1994. Вип. 1 (8). С. 62–64.
38. Див.: Лашкул Зінаїда Василівна (нар. 1 вересня 1919, м. Жмеринка). К. О. Трутовський: Життя і творчість. – К.: Наук. думка, 1974. – С. 95, 104, 106, 200, 214, 215.
39. Петров Николай Иванович (31 березня 1840, с. Вознесенське Макар’євського пов. — 9 червня 1921, Київ). Очерки истории украинской литературы ХІХ столетия. – К., 1884;
Огоновський Омелян (1833-1894). Історія літератури руської. Часть ІІ. Відділи 1–2. – Львів, 1889;
Коваленко Ол. Українська муза: Поетична антологія. – К., 1908;
Плевако Микола (1890-1941). Хрестоматія нової української літератури. Том І. – Б. м.: ДВУ, 1926; Том ІІ. – X.: Рух, 1923;
Історія українськоі літератури. Томи 2 (К., 1967), 3 (К., 1968), 4, кн. 1–2 (К., 1969).
40. Котляревський І. П. Повне зібрання творів. Том 2. – К., 1953. – С. 104, 106. Пор.: Петров, 22; Огоновський П-1, 186: УРЕ-2, V, 455–456; Історія, II, 200 («Котляревські вважалися дворянами (!), мали трохи землі поблизу Полтави й навіть кілька кріпаків […]»);
Бужинський М. Метрика І. П. Котляревського // Україна. – 1926. – Кн. 5 (19). – С. 70;
Смолій Валерій Андрійович, Пінчук Юрій Анатолійович, Ясь Олексій Васильович. Микола Костомаров: Віхи життя і творчості: Енц. довідн. К.: Вища школа, 2005.
41. Петров, 36 (виводив свій рід від кн. Луцького Олександра Носа); Плевако, І, 101; УРЕ-2, 1, 447.
42. Історія, II, 169; УРЕ-2, ІХ, 192.
43. [Метлинский Амвросий.] Южный русский зборник. Х., 1848. С. 71 окр. паґ.; Петров, 116; Огоновський, ІІ-1, 261; Укр. муза, 233–234; Плевако, 1, 227; УРЕ-2, VІ, 311.
44. Плевако, 1, 93; УРЕ-2, IХ, 506.
45. Оглоблин Ол. Проблема предків Миколи Гоголя // Укр. історик. Ч. 3–4 (15–16). – 1967. – С. 78– 94; Ч. 1–4 (17–20). – 1968. – С. 19–36.
Пор.: Петров, 77; Огоновський, П-2,728; УРЕ-2, III, 75; Лазаревский Ал. Сведения о предках Гоголя // Памяти Гоголя. К., 1902. С. 3–12 (= ЧИОНЛ. Кн. XVI);
Гоголь-Головня Ольга Васильевна (+ 1907). Из семейной хроники Гоголей. К., 1909. [1–2], VIII, (3–79), [15]с.;
Дурылин Сергей Николаевич (1877-1954). Из семейной хроники Гоголя. М.: ГАХН,1928. С. 8;
Сенютович-Бережний В. До генеалогії Миколи Гоголя // Українець–Час. – 1950. – Ч. 19/85. – С. 5;
Його ж. Волинські Гоголі // Там само. – Ч. 39–40 / 205–206. – С. 6;
Його ж. Рід Гоголів на Волині // Літопис Волині. Ч. 1. – Нью-Йорк, еtс, 1953. – С. 37– 47.
46. Лобас П., Шубравський В. Хто такий Кирило Тополя? // Рад. літературознавство (далі: РЛ). 1971. № 8. С. 78–81; Петров, 119 (можливо, поляк); Огоновський, П-2, 934; УРЕ-2, ХІ, 304.
47. Омельченко Гр. Я. Г. Кухаренко – наказний отаман Війська Чорноморського. – Коломия: Ока, 1928. – С. 5;
Орел В. З біографії та літературних зв’язків Я. Кухаренка // РЛ. 1969. № 2. С. 84; Петров, 82–85: Огоновський, П-2, 735; УРЕ-2, VI, 36.
48. Петров, 56; Огоновський, П-1, 210; Історія, П, 225; УРЕ-2, ІІІ, 209; Багалей Дмитро Иванович (26 жовтня 1857, Київ – 9 лютого 1932, Харків). «Просвіта»: Очерки по истории украинской культуры. – X.,1911. – С. 359 (= Сборник Харьковского ист.-филол. об-ва. Том ХХ).
49. Петров, 88; Пор.: Історія, П, 399; УРЕ-2, V, 86-87; Тарнавський Вадим. Покажчик матеріалів про рід родичів письменника, оточення, прізвище // Тарнавський В. Г.Ф. Квітка-Основ’яненко: Бібліогр. розвідка. – К., 1929. – С. 206–208.
50. Горбань Микола Васильович (8 грудня 1899, с. Миколаївка Костянтиногр. пов. Полтав. губ. – 19 квітня 1973, Ташкент). До біографії Мих. Ол. Максимовича: Папери діда та батька // Україна. Кн. 34. – 1929. – Травень – червень. – С. 89–92.
51. Ротач Петро Петрович (+ 2008). До біографії Л. І. Боровиковського // РЛ. – 1961. – Листопад–грудень. – №6. – С. 127–129; Петров, 140–146; Огоновський, П-1, 269, П-2, 702–703; Плевако, І, 273; УРЕ-2, І, 536; Історія, П, 248.
52. Петров, 149–150; Плевако, І, 328; УРЕ-2, IV, 152. Деко О. До біографії Віктора Забіли // РЛ. 1969. № 6. С. 71–74.
53. Петров, 203–204; Огоновський, П-1, 229; Плевако, І, 283; УРЕ-2, III, 149; Історія, П, 237.
54. Петров, 128; Огоновський, П-2, 426; Укр. муза, 121–122; Плевако, І, 299; УРЕ-2, VI, 478–479; Історія, П, 258.
55. Соколов Н. П. Костомаров Н. И. // Русские писатели, 1800–1917: Биогр. словарь. Том 3. – М., 1994. – С. 103;
Костомаров Н. И. Автобиография. – М.: Задруга, 1922. – С. 119; Пор.: Петров, 235–257; Огоновський, П-2, 747; Плевако, І, 310; УРЕ-2, V, 449; Історія, П, 272.
56. Петров, 297; Огоновський, П-2, 444–446; УРЕ-2, XII, 389–392; Історія, ІІІ, 112;
Дмитренко Олексій Максимович (нар. 30 березня 1940), Шудря Микола Архипович (нар. 5 січня 1935, с. Веселий Поділ Семенівського р-ну Полтав. обл.). Верховіть черещатого дуба: Повість-пошук // В сім’ї вольній, новій: Шевченківський збірник. – К.: Рад. письменник, 1984. – С. 122–176.
57. Щепотьєв Володимир. Нові вірші Афанасьєва-Чужбинського // Ювілейний збірник на пошану М. С. Грушевського. Том ІІ. К., 1928. С. 290–293;
Гнатюк М. П. Олександр Афанасьєв-Чужбинський // РЛ. 1972. № 6. С. 38.
58. Дмитрієнко Марія Федорівна (нар. 19березня 1935, м. Таганрог Ростовської обл., РФ), Томозов В. З генеалогії Пантелеймона Куліша // Укр. слово. – 1996. – 18 січня. – Ч. 3 (2803). – С. 13;
Нахлик Е. К. Кулиш П. А. // Русские писатели, 1800– 1917: Биогр. словарь. Том 3. – М., 1994. – С. 222; Петров, 265 («из старых козацких родов по отцу и по матери»); УРЕ-2, VI, 7;
Шевелів Б. Метрики П. О. Куліша і Ганни Барвінок // Україна. – 1928. – Кн. 2 (27). – С. 91.
59. Петров, 211; УРЕ-2, ХІ, 11.
60. Петров, 135 («по всей вероятности, из помещиков Полтавской губернии»); Огоновський, П-1, 244; Плевако, І, 138; УРЕ-2, V, 426.
61. Лобач-Жученко Б. Б. Літопис життя і творчості Марка Вовчка. Вид. 2, доп. К.: Дніпро, 1983. С. 9. Історія, III, 393; Пор.: Петров, 374; УРЕ-2, П, 341.
62. Петров, 427–439; Огоновський, П-2, 587; УРЕ-2, XII, 462; Історія, IV-1, 214 («в родині дрібного службовця»).
63. Петров, 439–443; Огоновський, П-1, 292 («батьки – кременчуцькі крамарі»); Укр. муза, 257–258; УРЕ-2, III, 61; Історія, III, 284; Шевелів Б. Леонід Глібів як громадський діяч і письменник // Глібів Л. Твори. К.: Сяйво, [1927]. С. 7.
64. Петров, 443–447; Огоновський, П-1, 320; Укр. муза, 289–290; УРЕ-2, ІХ, 505; Історія, III, 296;
Кримський Агатангел Євтимович (1871, м.Володимир-Волинський – 25 січня 1942, Кустанай), Левченко Мик. Знадоби для життєпису Степана Руданського. – К.: УАН, 1926. – С. 6 перш. паґ., 1 друг. паґ.
65. Герасименко В. Я. Нез’ясована дата // РЛ. – 1959. – Листопад–грудень. – № 6. – С. 133–134; УРЕ-2, X, 56; Історія, III, 473.
66. Карасев А. Происхождение Д. Л. Мордовцева // Ист. вестник. Том СVІІІ. 1907. № 4. С. 368;
Мордовець Данило. Твори в двох томах. Том 1. – К., 1958. – С. 6; УРЕ-2, VII, 122.
67. УРЕ-2, V, 357; Історія, IV– 1, 5 («в зубожілій дворянській родині»).
Кониський Ол. До родоводу Кониських // ЗНТШ. Том 16. 1897. С. 2–4.
68. Білокінь С. Коли народився Михайло Драгоманов? // Укр. вісті. Детройт, 1991. 22 вересня. № 36 (2964). С. 6; УРЕ-2, III, 464–465.
69. Петров, 448 («помещик Подольской губернии»); Огоновський, П-2, 818; УРЕ-2, X, 503–504; Історія, IV-1, 48, 205, 328 («в сім’ї дрібномаєткового поміщика»).
70. Петров, 416–426: Огоновський, П-2, 839; УРЕ-2, V, 538; Історія, ІV-1, 293;
Кропивницький Марко. Твори в шести томах. Том I. – К., 1958. – С. 7;
Киричок П. Марко Кропивницький: Життя і творчість. К.: Дніпро, 1968. С. 7;
Смоленчук М. Марко Кропивницький і його рідний край. К.: Мистецтво, 1971. С. 7; РЛ. 1969. № 9. С. 82-84;
Тараненко М. Невідомий лист М. Кропивницького // Там само. 1972. № 6. С. 72–74.
Пор.: Лисенко Сергій, Чернецький Євген. Правобережна шляхта, кінець ХVIII – перша пол. ХІХ ст. Вид. 2. Біла Церква, 2007. С. 234-235;
Чернецький Євген Анатолійович. Правобережний гербівник. Том ІІІ. Біла Церква, 2007. С. 86.
71. Огоновський, П-2,859; УРЕ-2, V, 46; Історія, ІV-1, 359 («Батько за походженням належав до дворян, а мати була кріпачкою, яку він перед шлюбом викупив з неволі»);
Стеценко Л. Коли народився І. К. Карпенко-Карий // РЛ. 1959. № 1. С. 124–125.
Пор.: Чернецький Євген Анатолійович. Правобережний гербівник. Том ІІ. Біла Церква, 2007. С. 153.
72. Нечуй-Левицький І. С. Зібрання творів у десяти томах. Том І. – К., 1965. – С. 6; Петров, 392; УРЕ-2, VII, 344–345; Історія. ІV-2, 219.
73. Петров, 412–416; УРЕ-2, VI, 506; Історія, ІV-2. 260–261 («в сім’ї дрібного урядовця»).
Мирний Панас. I. Я. Рудченко: [Некролог] // Мирний П. Зібрання творів у семи томах. Том 7. К., 1971. С. 284;
Черкаський В. М. Панас Мирний: Біографія; Дослідження. К.: Наук. думка, 1973. С. 14, 300, 320–321, 362.
74. Безхлібний М. С. Нові матеріали прожиття та діяльність Івана Манжури // РЛ. 1962. Травень-червень. № 3. С. 108; Укр. муза, 433–434 («Син ремесника»); Плевако, ІІ, 57 («батько його дрібний урядовець»); УРЕ-2, VI (1981), 347.
75. Огоновський, П-2, 709; Плевако, П, 66; УРЕ-2, III, 172; Історія, ІV-1, 34.
76. УРЕ-2, IV, 274; Зіньківський Трохим. Писання. Кн. І. – Львів, 1896. – С. ІХ.
77. Плевако, П, 108.
78. УРЕ-2, VI, 90; Василенко Николай. Академик Орест Іванович Левицький // Записки Соціяльно-економічного відділу [УАН]. Том І. – К., 1923. – С. ХLVI–ХLVII.
79. Тулуб Ол. Матеріяли до життєпису Володимира Самійленка // 3а сто літ. Кн. 3. – 1928. – С. 296; Пор.: Огоновський, П-2, 714: Плевако, П, 137; УРЕ-2, X, 11; Історія, ІV-1, 232.
80. Плевако, П, 130; УРЕ-2, III, 136–137; Історія, ІV-1, 190;
Грабовський Павло. Зібрання творів у трьох томах. Том I. – К., 1959. – С. 6.
81. Плевако, П, 143; УРЕ-2, XI, 454–455;
Оглоблин Ол. Матеріали до родословної Косачів // Рід та знамено. – Франкфурт-на-Майні; Хехст, 1947. – 3шиток 2. – С. 19–21;
Косач-Кривинюк Ольга. Леся Українка: Хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: УВАН, 1970. – С. 11–24;
Мороз М. О. Літопис життя та творчості Лесі Українки. – К.: Наук. думка, 1992. – С. 516–518;
Забужко Оксана Стефанівна (нар. 19 вересня 1960, Луцьк). Notre Dame d’Ukraine: українка в конфлікті міфологій. Вид. 2, випр. К.: Факт, 2007. 640 с.
82. Плевако, П, 179; УРЕ-2, V, 520. Кримський А. Ю. Твори в п’яти томах. Том 5, кн. 1: Листи. К.: Наук. думка, 1973. С. 38–39.
83. УРЕ-2, ІІІ, 393–394; Килимник Олег Володимирович (26 липня 1913 – 2 лютого 2001). Дніпрова Чайка // РЛ. – 1958. – Травень–червень. – №3. – С. 60; Дніпрова Чайка. Твори. – К., 1960. – С. 3.
84. УРЕ-2, III, 202; Архіви України. – 1991. – Липень– серпень. – № 5 (229). – С. 12, 15, 26.
85. Коцюбинський М. Твори / Під ред. із переднім словом С. Єфремова. [К.:]ДВУ, 1925. Том V. С. 216, 220; Плевако, П, 187; УРЕ-2, V, 461;
Козуб С. Рід Михайла Коцюбинського і його дитячий вік // Україна. – 1928. – Кн. З (28). – С. 70–87.
Пор.: Лисенко Сергій, Чернецький Євген. Правобережна шляхта, кінець ХVIII – перша пол. ХІХ ст. Вид. 2. Біла Церква, 2007. С. 227;
Чернецький Євген Анатолійович. Правобережний гербівник. Том ІІІ. Біла Церква, 2007. С. 84.
86. Укр. муза, 871–872; Плевако, П, 223; УРЕ-2, XII, 295.
87. Синько Г. Ю. Любов Яновська // РЛ. – 1959. – Липень–серпень. – № 4. – С. 65–66;
Яновська Любов. Твори в двох томах. Том І. – К., 1991. – С. 6; УРЕ-2, XII, 511.
88. Гнідан О. Д., Дем’янівська Л. С., Йолкіна Л. В., Гуляк А. Є. Володимир Винниченко, Грицько Григоренко: Штрихи до портретів. К.: Вища школа, 1995. С. 125; УРЕ-2, ІІІ, 164.
89. Софія Левицька. – Париж, 1989. – С. 61. Пор.: Плевако, П, 345; УРЕ-2, VI, 89.
90. Плевако, П, 290; УРЕ-2, III, 230.
91. Плевако, П, 328; УРЕ-2, XII, 270.
92. Плевако, П, 354; УРЕ-2, III, 135.
93. Плевако, П, 378; УРЕ-2, XI, 230.
94. Оглоблин Ол. До питання про походження О. Олеся, 1878–1944 // Укр. історик. – Ч. 1– 4 (85–88). – 1985. – С. 165–166;
Бабишкін Олег Кіндратович (4 листопада 1918 – липень 1991). Олександр Олесь // РЛ. 1958. Січень–лютий. № 1. С. 88; Пор.: Плевако, П, 399; УРЕ-2, VII, 526.
95. Укр. муза, 1159–1160; Плевако, П, 410; Чупринка Грицько. Поезії. – К.: Рад. письменник, 1991. – С. 12.
96. Укр. муза, 1153; Плевако, П, 416; УРЕ-2, ХІ, 594–595; Філянський Микола. Поезії. – К.: Рад. письменник, 1988. – С. 20.